Нерегулярне випорожнення

Багато проблем з випорожненням малюка - це, скоріше, несправжні проблеми. У дитини на грудному вигодовуванні випорожнення може бути і кілька разів на день, і один раз в декілька днів - і це абсолютно нормально, якщо при цьому консистенція випорожнень звичайна, малюк себе добре почуває, має хороший апетит та набирає вагу.

Якщо дитина отримує молочну суміш, через неправильне дотримання пропорції вода: сухий порошок при приготуванні суміші випорожнення може бути густим і викликати занепокоєння у дитини. У такому випадку потрібно проконтролювати правильність приготування суміші, а при необхідності - додатково між годуваннями давати малюку водичку або дитячий чай з фенхелем. Іноді вирішальну роль відіграє і занадто жорстка вода. В такому випадку воду перед використанням необхідно кип'ятити.

У перші дні після народження новонароджений виділяє меконій — темно-зелені або майже чорні густі випорожнення без запаху, що складаються з навколоплідних вод, клітин кишківника й слизу. Це нормальне явище, яке триває до 2–3 днів. Після цього починаються перехідні випорожнення, а потім встановлюється характерний вигляд калу залежно від типу вигодовування. 

1. Випорожнення у немовлят на грудному вигодовуванні зазвичай жовтого або гірчично-жовтого кольору, з кислуватим запахом, можуть містити дрібні білі грудочки, мати рідку або кашоподібну консистенцію. Це абсолютно нормально й не свідчить про патологію.
2. Випорожнення у немовлят на штучному вигодовуванні зазвичай темніші — жовто-коричневі або навіть зеленуваті, густі. 

Нормальною частота випорожнень у здорової дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні, вважається до 6–8 разів на добу у перші тижні й поступове зменшення до 1–2 разів на день або навіть через день після 6 тижнів. 

Випорожнення у немовлят, особливо на грудному вигодовуванні, зазвичай рідкі та часті, тому важливо не сплутати фізіологічну норму з діареєю. У нормі випорожнення однорідні, без великої кількості води, піни, слизу чи прожилок крові. Навіть якщо вони рідкі, вони не спричиняють дискомфорту: дитина добре їсть, спокійна, набирає вагу. Фізіологічна дефекація ніколи не призводить до зневоднення чи подразнення шкіри.
Про діарею свідчать:

• значне збільшення частоти випорожнень;
• їхній водянистий характер;
• пінистість;
• неприємний запах;
• домішки слизу або крові;
• підвищена температура;
• зневоднення;
• занепокоєння або втрата апетиту. 

У таких випадках потрібен огляд лікаря, адже причини такого стану можуть бути як інфекційні, так і неінфекційні. Оцінювати випорожнення важливо в комплексі з поведінкою дитини, рівнем гідратації й ростом.

Якщо у немовляти виникає діарея, перше й найголовніше — не припиняти грудне вигодовування. Грудне молоко забезпечує не тільки поживні речовини, а й захист: воно містить антитіла та ферменти, що сприяють боротьбі з інфекцією. 

У разі штучного вигодовування варто тимчасово перейти на безлактозну суміш або спеціальну для чутливого травлення 一 але тільки після консультації з лікарем.

Якщо є ознаки зневоднення — сухі губи, западання тім’ячка, зменшення кількості сечі, млявість — потрібно терміново звернутися до педіатра. До приїзду лікаря дитині можна давати регідратаційні розчини, але тільки за умови, що малюк старше 4–6 місяців і вже вміє пити з ложечки або пляшечки.

Не слід самостійно давати протидіарейні препарати, антибіотики або сорбенти без консультації з лікарем, оскільки вони можуть погіршити ситуацію. Також не варто змінювати суміш чи вводити нові продукти прикорму у період кишкових розладів. 

Найбезпечніше рішення батьків в такій ситуації — зберігати спокій, дбати про гігієну, регулярно змінювати підгузки, і уважно стежити за станом малюка. У більшості випадків легкі кишкові порушення минають самостійно, якщо забезпечити належне харчування й підтримку.