Меню

Дитина часто зригує: коли потрібно звернутись до лікаря?

зригування у немовлят

Зригування у малюків є досить поширеним явищем. Дитина часто зригує після годування, але це є варіантом норми. Головне, щоб об’єм зригувань не перевищував чайну ложку. Якщо це про вашого малюка, то перейматися не треба. А от якщо дитина зригує багато та часто після годування, це може стати причиною недостатнього засвоєння їжі, а як наслідок — зниження маси тіла або навіть кишкових розладів. Тож, якщо ваша дитина зригує рясно та часто (чотири рази на добу та більше), за 14 днів не набирає вагу, необхідно обов’язково звернутися до педіатра. 

До скількох місяців дитина зригує в нормі

Ви можете спостерігати зригування у малюків до шостого–сьомого місяця життя — як правило, після цього у здорових дітей зригування проходять.

Причини зригування у немовлят

чому дитина зригує на штучному вигодовуванні

Якщо це явище у більшості випадків вважається нормою, чому воно виникає? Рефлюкс — це закид невеликої кількості вмісту шлунку у стравохід у поєднанні з відходженням повітря. Це функціональний розлад у більшості випадків: головна причина зригувань ховається у незрілості сфінктерів, що запобігають зворотному закиду їжі. 

У немовлят сфінктер, що розділяє стравохід та шлунок, ще не має достатньої іннервації для повного звуження. Це призводить до того, що при зміні положення малюка одразу після годування їжа потрапляє зі шлунка назад у стравохід. При цьому сфінктер, що розділяє шлунок та дванадцятипалу кишку у немовлят більшість часу спазмований — отже, їжа потрапляє у кишківник не одразу після годування.

Тож, основними факторами, що за таких обставин приводять до зригувань, є:

  • перекорм малюка — молоко не встигає потрапити до кишківника, і шлунок рефлекторно закидає його у стравохід;

  • неправильне прикладання малюка до грудей — якщо під час активного смоктання дитина ковтає повітря, це призводить до виникнення рефлюксу після годування;

  • підвищена нервова збудливість дитини — оскільки іннервація шлунково-кишкового тракту у перші місяці після народження ще недостатньо врегульована, навіть невеликі зміни у стані малюка призводять до порушення травлення;

  • алергія на молочний білок — коли в організм дитини з молоком або сумішшю потрапляє білок коров’ячого молока, антитіла починають цей білок “атакувати”, через що порушується його всмоктування та викликається рефлюкс.

Дотримуйтеся правильної техніки грудного вигодовування — пересвідчуйтеся в тому, що малюк захоплює в тому числі ареолу, годуйте виключно за потребою, та не забувайте змінювати груди.

“Червоні прапорці” небезпеки зригувань

Тож, як визначити патологічні зригування, через які точно варто звернутися до вашого педіатра? Зверніть увагу на такі симптоми:

  • якщо зригування посилюються з часом, або вперше виникають у малюка після 6 місяців життя;
  • якщо блювота в дитини проходить за типом “фонтану”;
  • якщо ви помітили у блювоті домішки жовчі або крові;
  • якщо через зригування погіршився стан дитини — виникла втрата ваги, з’явилась затримка у розвитку, або малюк має проблеми з вигодовуванням та ковтанням.

Зверніть увагу: навіть за відсутності цих ознак зригування може викликати ускладнення — езофагіт, аспірацію блювоти або навіть пневмонію. Не вагайтеся та одразу звертайтеся до лікаря, якщо вас бентежать часті зригування у дитини, навіть якщо “червоні прапорці” відсутні.

Що робити, якщо дитина зригує після годування?

до скількох місяців дитина зригує

Якщо ви помітили, що малюк зригує тривало та інтенсивно після кожного прийому суміші, в першу чергу порадьтеся з лікарем щодо режиму вигодовування та наявності чи відсутності суміжних станів, які можуть впливати на виникнення рефлюксу.

Сучасні рекомендації педіатрів щодо зригувань фокусуються на терапії положенням (вигодовування малюка у більш вертикальному положенні та його утримання ще кілька хвилин після годування), усвідомленному підході до харчування дитини, і тільки потім, якщо ці методи неефективні, можуть бути призначені ліки.

Для вигодовування дітей з проблемою зригування чудово підходить суміш HiPP Anti-Reflux, що містить природний загусник — камедь з бобів ріжкового дерева. Цей інгредієнт діє механічно, утворюючи в шлунку більш щільний комок їжі. Густа їжа краще утримується в шлунку — це сприяє зменшенню зригувань.

Зокрема, у складі HiPP Anti-Reflux містяться пробіотики та критично важливі для малюка жирні кислоти. Такий склад відповідає віку та потребам малюка у перші місяці життя, повністю забезпечує його поживними речовинами.

Використовувати цю суміш дуже просто:

  1. Розпочніть з 30 мл суміші перед звичними вигодовуваннями. 

  2. Якщо ефекту недостатньо, поступово збільшуйте обсяг суміші.

Тривалість вигодовувань сумішшю HiPP Anti-Reflux допоможе визначити ваш педіатр, але зазвичай курс триває не менше трьох–чотирьох тижнів. Якщо є можливість максимально зберегти грудне молоко, ми радимо вчинити саме так, замінюючи сумішшю лише частину годувань.

Якщо зригування спровоковане іншими порушеннями травлення — кольками або закрепами — ви можете за рекомендаціями лікаря використовувати додаткові суміші, наприклад,  HiPP Comfort.

Якщо після використання антирефлюксної суміші зригування не зменшуються, або якщо у дитини з'являються інші симптоми, такі як блювота чи біль у животі, необхідно звернутися до лікаря.

Поширені запитання

Чому моя дитина часто зригує, і чи є це нормальним явищем?

Зригування у дітей може бути нормальним явищем, особливо у немовлят. Це може бути пов'язано з їхнім пристосуванням до нового середовища та їжі. До того ж, у перші місяці життя шлунково-кишковий тракт малюка продовжує формуватися, тож зригування у цьому випадку є нормальним фізіологічним явищем.

Коли часте зригування може бути ознакою серйозного стану?

Часті та рясні зригування можуть бути ознакою серйозного стану, якщо вони супроводжуються іншими симптомами, такими як:

  • блювота;

  • болі в животі;

  • відмова від їжі;

  • втрата ваги;

  • зневоднення;

  • жовті очі або шкіра (жовтяниця);

  • затримка росту.

Ці симптоми можуть бути ознакою таких станів, як:

  • гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;

  • лактозна непереносимість;

  • інші порушення травлення;

  • інші захворювання, такі як вроджені аномалії або інфекції.

Якщо у вашої дитини спостерігаються будь-які з цих симптомів, важливо якомога швидше звернутися до лікаря для діагностики та лікування.

Як визначити, чи має зригування моєї дитини медичний характер?

Для визначення, чи має зригування вашої дитини медичний характер, слід звернутися до педіатра. У першу чергу необхідно звернути увагу на симптоми: часте і велике за обсягом або інтенсивне зригування, втрата ваги, апетиту, біль у животику.

Які лікувальні заходи можливі для зменшення частоти зригування у дітей?

Лікувальні заходи для зменшення частоти зригування у дітей включають зміни в режимі та техніці вигодовування, а також, якщо дитина на штучному вигодовуванні, зміну суміші. У деяких випадках лікар може призначити медикаментозне лікування для зменшення зригування. Конкретний підхід залежатиме від визначеної медичної причини, тому важливо отримати пораду від лікаря.